Вперше визначено клініко-функціональні характеристики перебігу різних стадій гострої серцевої недостатності (ГСН) з урахуванням рівнів прозапальних цитокінів, біомаркерів некрозу міокрада, показників функціонального стану та регіонарної скоротливості міокарда лівого шлуночка (ЛШ). Встановлено, що найбільш прогностично несприятливою для розвитку серцевої недостатності (СН) у післяінфарктному періоді (через рік після виникнення інфаркту міокарда) є сукупність наступних анамнестичних і клінічних ознак: стенокардії, що передувала інфаркту, артеріальної гіпертензії, передньої локалізації інфаркта міокарда (ІМ), повторного інфаркта, наявність будь-яких ознак гострої лівошлуночкової недостатності (ГЛШН), збільшення вихідного рівня прозапальних цитокінів, СРП, тропоніну-1, а також початкове й поетапне зменшення загальної фракції викиду (ЗФВ) у досліджуваної категорії пацієнтів. Виявлено, що розвиток летальних подій серед пацієнтів з ГІМ, ускладненим ГЛШН, має хроноритмологічну базу та підпорядковується циркадним і циркадіанним ритмам. З'ясовано, що реєстрація добового профілю артеріального тиску "non-dipper" у пацієнтів з ГІМ, ускладненим ГЛШН, є прогностично несприятливим фактором й асоціюється з активацією запального та некротичного процесу та прогресуванням ознак СН. Доведено, що використання ін'єкційної форми блокатора 5-ліпоксигенази кверцетину (препарату "Корвітин") у комплексній терапії для лікування пацієнтів з ГІМ та ГЛШН пригнічує активність цитокінової ланки патогенезу інфаркту, обмежує зону некрозу міокарда та сприяє зростанню насосної функції серця.

  Скачати повний текст

Розглянуто клініко-діагностичний комплекс (добове моніторування артеріального тиску, черезстравохідна електрокардіостимуляція, велоергометрія, ехокардіографія, селективна коронароангіографія) у 342 пацієнтів з артеріальною гіпертензією, що тривала ізольовано та в поєднанні з ішемічною хворобою серця, з метою встановлення особливостей добових коливань артеріального тиску залежно від впливу стрес-факторів, форми супутньої ішемічної хвороби, стану коронарного резерву та коронарних артерій, наявності ремоделювання лівого шлуночка. Проведено порівняльний аналіз впливу курсу лікування еналаприлом, ірбезартаном, пролонгованим ніфедипіном та амлодипіном на добову варіабельність артеріального тиску.

  Скачати повний текст